Про Орден

zak1

     Орден Братів Менших Конвентуальних – це Орден, який заклав св. Франциск з Асижу під назвою Братів Менших. До цієї назви майже від самого початку додали слово Конвентуальні, що означає спільноту братів (монастир).
   Наш Орден з волі самого Отця Франциска від заснування є справжнім братерством, адже всі брати творять одну родину, беручи участь у житті і діяльності спільноти, кожен згідно зі своїм покликанням. Всі мають рівні права і обов’язки, за винятком тих, які пов’язані зі свяченнями, тому що Церква зараховує наш Орден до духовних інституцій. Св. Франциск прагнув, щоб його брати називалися Братами Меншими, «щоб його учні з самої назви розуміли, що вони прийшли до школи смиренного Ісуса вчитися покори».
     Об’єднання наших братів у братню монастирську спільноту сприяє зростанню побожності, більш впорядкованому життю, спільній молитві, кращій формації кандидатів, навчанню теології та іншим апостольським ділам, які виконуються в служінні Церкви так, щоб Христове Царство, під особливою опікою Непорочної, поширювалося у всьому світі.
    В Ордені молитовне життя тісно пов’язане з апостольською діяльністю, якою займаються священики у співпраці з семінаристами і звичайними братами. Весь Орден і кожен брат зокрема, для спільного добра всього Божого народу, безпосередньо підпорядковується Папі.
     Фундаментом Ордену є чернечі обіти, якими брати присвячують себе євангелічному життю в досконалій любові, зв’язуючи себе у публічній обітниці вузлами послуху, убогості і чистоти. Цим, через посередництво Церкви, вони віддають себе цілковито Богу, так як і живучи у спільноті та виконуючи Устав і Конституцію Францисканського Ордену. Від моменту вічних обітів брати остаточно належать до Ордену.

     Францисканський дух особливо зростає через:

     a) неподільну любов до Бога – Найбільше Добро; з цією любов’ю міцно пов’язане  прагнення все відродити у Христі;
     б) схожість на Христа, який є джерелом і початком всіх благодатей, втілюючи у своєму житті Його таємниці в єдності з Непорочною Матір’ю і всією Церквою;
    в) любов до людей, проголошення і зміцнення серед них миру і Христового Царства, а також взаємну братню любов;
      г) врешті, служіння Господу в світі життям в убогості, покорі, простоті і радості серця.

     Брати обітами послуху, убогості і чистоти:

     a) особливим чином жертвують себе, безпосередньо і цілковито, Богу;
   б) краще пристосовуються до такого життя, яке обрав Христос, а також у особливий спосіб єднаються з Церквою і її спасенною місією;
   в) повніше виражаючи освячення, яке здійснилося у хрещенні, пробуджують запал любові, вдосконалюються на дорозі паломницького і покутного життя, а також добровільно відрікаються від матеріального добра, яке так сильно ціниться у світі.

      Устав, тобто спосіб життя Братів Менших, який затвердив Папа Гонорій ІІІ, є основним законом для всього Ордену. Брати докладають всіх старань, щоб Устав, Конституцію і статути виконувати так, як цього вимагає зобов’язання, що виникає з обітів, з любові до євангелічної досконалості, згідно з духом Ордену.

     Орден поділяється на провінції, що складаються з монастирів, тобто спільнот, до яких брати належать як до однієї родини.

[з Конституції Ордену Братів Менших Конвентуальних]