Бл. Яків Стрепа (1340-1409)

Яків Стрепа (Стржемя) народився на землях Краківської дієцезії в 1340 році. Прийшов на світ у родині шляхтичів, яка на своєму гербі мала зображене стремено (пол. стржемя). Звідси і походить його прізвисько „Стржемя”.

В молодому віці Яків вступив до Ордену Францисканців. У 1385-1388 роках був настоятелем монастиря Святого Хреста у Львові. Знали його як здібного посередника в суперечках муніципальних радників із львівським архієпископом тощо. Апостольською Столицею Яків був призначений інквізитором у справах віри в Русі.

У 1375 році вибрано його настоятелем Товариства Братів Паломників для Христа, у рядах якого перебували домініканці та францисканці, які виконували місію євангелізації в Русі та Молдавії. Яків з ревністю та відданістю працював місіонером у Червоній Русі, на Волині, Поділлі та Волощині.

У 1391 році папа Боніфацій IX призначив його Архієпископом Галицьким. На момент прийняття цієї служби архієпископство не мало ні кафедрального собору, ні відповідної кількості священиків і, навіть, територіальні межі не були чітко встановленими. Місцем, яке обрав Яків для розташування курії був францисканський монастир у Львові. Яків планував скликання синоду, на якому хотів перенести архієпископську столицю з Галича до Львова. Але не встиг цього зробити, тому що незабаром помер.

Завдяки зусиллям Якова розпочалась організація просторої галицько-львівської архідієцезії. Він особисто провадив апостольську та душпастирську діяльність, засновував нові парафії. Сам жив дуже скромно, а свої доходи призначав на будівлю храмів і монастирів. Опікою оточував лікарню у Львові, в якій також знаходився притулок для бездомних, хворих і паломників. Ставав на захист населення під час воєнних сутичок і татарських нападів. Бл. Яків відзначався особливим культом до Пресвятих Дарів, а також був великим шанувальником Матері Божої. З історичних джерел відомо той факт, як певного разу, молячись, він просив Марію словами: „Будь мені Матір’ю”. Тоді побачив Пресвяту Діву Марію з Дитям і почув слова: „Маєш Матір і Сина”. На одній з небагатьох єпископських печатей, що збереглись видніє бл. Яків, який стоїть на колінах біля ніг, оточеної хмарою, Матері Божої з Дитям.

Помер бл. Яків 20 жовтня 1409 року. У заповіті наказав, аби продати літургійне вбрання, яке пожертвував йому Владислав Ягайло, а отримані гроші роздати як милостиню. До лику блаженних зарахував його папа Пій VI в 1790 році. Літургійний спомин бл. Якова випадає 21 жовтня.