2012 - Ідемо на Зустріч...

Три дні з Богом і у Бозі. ХІ Францисканська зустріч молоді у Більшівцях

День перший. Доторкнутися до святості

«Не дайте відірвати себе від участі в недільній Євхаристії». З таким закликом до паломників звернувся архієпископ Львівський Мечислав Мокшицький під час урочистої Меси, яка 15 липня разпочала ХІ Францисканську зустріч молоді у Більшівцях на Івано-Франківщині. Також владика висловив радість з приводу того, що тема Євхаристійного Конгресу стала і темою паломництва та зустрічі.

Архієпископ Мечислав назвав Євхаристію «першим фундаментальним перетворення насильства в Любов, смерті в Життя». І наголосив, що хоча неділя є вихідним днем, «цей вільний час – порожній, якщо в Ньому немає Бога»:

«Іноді спочатку може здаватися незручним або невигідним запланувати в неділю Святу Месу. Але якщо прикладете зусилля, ви побачите, що це правильний центр вільного часу».

На Францисканську зустріч молоді під назвою «Ідемо на Зустріч» прийшло та приїхало майже 300 людей з різних куточків України, а також з Польщі. Вже у перший день на вулиці облаштували намет Зустрічі, в якому 24 години на добу були виставлені Пресвяті Дари. А далі їх перенесли до костелу, і впродовж усієї зустрічі молоді вони перебували там майже цілодобово. Тож паломники у будь-який час дня чи ночі могли помолитися, зустрівшись із Живим Богом.

«Усе наше життя залежить від зустрічей, - сказав організатор зустрічі молоді отець Станіслав Нуцковський. – А найголовнішою Зустріччю, яка була ще перед вашим народженням, яка народила ваше життя, є та, коли Бог Отець сказав: «Ти будеш людиною! Чоловіком, жінкою. Ти будеш святим, святою!». А як говорили Святі Отці, людина є тим, з чим зустрічається, з ким зустрічається».

Зустріч з Ісусом кожен з паломників розпочав, поцілувавши вівтар, святе місце. Аби їхні вуста також промовляли святістю.

Увечері була вистава «Ісус для всіх» спільноти львівського костелу св. Антонія «Живий вогонь». Вистава про те, що тільки Ісус може визволити людину з гріха. І визволяє, якщо вона покличе Бога у своє життя, навіть повне проблем і страждання.

Перший день зустрічі молоді завершили концертом гуртів львівського костелу св. Антонія «Santo» та «Twój dom jest w Niebie». І навіть дощ не завадив молоді прославляти Бога танцем та співами. Підтанцьовувала та підспівувала і волонтер з Польщі Аня (20 років): «Мені дуже сподобався концерт «Santo». Адже ми з вами є спорідненими народами, але поза тим, що віра тут є, можливо, простішою, однак вона — глибша. І тому, ми поляки, можемо поглянути на це з іншого боку: що не треба якихось великих «охів» і «ахів», щоб дійти до Бога. А можна це зробити так просто — з серця. Не шукати виокремлених доріг. Це навіть було видно і під час інтеграційних танців, адже хоча ми вийшли бавитися, до танців добудовували християнську ідею. Думаю, що зустріч молоді — це час, коли ми разом дуже багато даємо один одному і отримуємо навзаєм».

Натанцювавшись до приємної втоми, перший день зустрічі завершили спільною молитвою.

День другий. Хресна дорога ранами власного серця

Вже під час другого дня зустрічі молоді розпочалися конференції священиків на тему Євхаристії. Першим навчав молодих людей отець Роман Лаба, монах-паулін з Броварів Київської області. Він розповідав про глибокий сенс Євхаристії, а також закликав кожного перестати сприймати Євхаристію, як одну зі звичайних молитов чи один з релігійних актів, який ми постійно повторюємо. А щоб кожен з нас усвідомив, що Євхаристія є подією нашого спасіння, яка перевершує усі категорії, якими ми мислимо. Євхаристія є цілим життям кожного з нас.

Отець Роман Лаба продовжив покроково роз’яснювати значення Євхаристії і під час Меси, яку очолив.

Далі почуте у конференції і відчуте у серці кожен міг висловити у групі обговорення.

Увечері молодь львівського храму св. Антонія показала пантоміму, в якій Христос бере на себе гріхи людини і помирає за них. А воскреснувши, рятує людину, приводячи її від темряви смерті до Світла Життя. Далі хресна дорога вирушила вулицями Більшівців. Несучи великий хрест, під час кожної стації до нього цвяхами прибивали написи із назвами ран людського серця.

«Коли на хрест прибивали листочки з написами, це найбільше вразило моє серце, адже так само прибивали ноги і руки Ісуса, - говорить учасниця зустрічі Вікторія (13 років). - Христос терпів за нас і ми також маємо старатися бути для Нього такими добрими, як Він був для нас, виславляти Його і жити Ним кожного дня. Зустріч молоді допомагає зрозуміти мені багато нового, щоб змінити своє життя на краще».

Дійшовши до храму, кожен міг підійти до хреста і притулившись до нього чолом, помолитися.

«Під час хресної дороги мене вразила жива віра серед молоді, - говорить учасниця зустрічі Марта (18 років). - Коли ми йшли вулицями села, на дорозі було каміння, пісок... Але всі клякали на коліна, на зважаючи на те, що було під ногами, бо йшли слідами Христа, хресною дорогою. Це для мене було особливим, живим «Символом віри», визнанням своєї віри. Також за цей день дуже закарбувалася в мені Адорація святого хреста. Бо після хресної дороги підходила до хреста з сильним почуттям жалю і великою любов’ю».

Біля хреста кожен міг взяти чистий листочок, аби наодинці, у тиші свого серця написати лист до Бога Отця, розповісти Йому про свої рани. А що робити з листом далі, пообіцяли розповісти наступного дня. На Адорацію Пресвятих Дарів та хреста можна було прийти впродовж цілої ночі.

«Ще під час вранішньої конференції я почув деякі слова, які мене дуже зачепили. Вони для мене були новими. Після цього я закрився у собі і читав Святе Письмо, - розповідає учасник зустрічі Ростислав (22 роки). - Зараз я намагаюся відчути, чи маю покликання, щоб піти до семінарії і стати священиком. Наразі я ще не готовий дати відповідь. Але під час хресної дороги я  повністю відкрив своє серце для Бога. І відчув, що Він зі мною і з часом поступово покаже мені дорогу. Коли була Адорація хреста, я затримався там і сказав: «Сьогодні я, скільки матиму сил, стільки сидітиму тут, у цьому храмі, і мені нічого не заважатиме читати Святе Письмо»».

Упродовж цілої ночі Ісус у Пресвятих Дарах на жодну хвилинку не залишався Сам.

День третій. Очищення ран вогнем Святого Духа

Цей день розпочався з молитви та конференції отця Олега Кондратюка, монаха-кармеліта з Києва, яка стосувалася служіння. Священик порівняв християнське життя із колесом велосипеда. І розповів, що для того, щоб воно було повноцінним, колесо повинно містити п’ять спиць. Серед них: молитва, навчання, Таїнства, спільнота та служіння. Якщо ж хоча б однієї з цих спиць не вистачає, то християнське життя є неповним. І здебільшого, багатьом членам Церкви бракує саме «спиці служіння». Тож на ній отець Олег і зосередив свою конференцію.

Згодом була приміційна Меса отця Мар’яна Мельничука, який служитиме у селі Мацьківці на Хмельниччині, та отця Даніеля Хшановського, який поїде на служіння до Кременчука. І кожен, хто був у храмі, отримав окреме благословення через нещодавно висвячених священиків. По черзі благословляли духовенство, монахинь та усіх учасників зустрічі молоді.

Наступну конференцію під назвою «Не буду служити» проводив отець Станіслав Нуцковський, монах-францисканець зі Львова. Він розповідав про те, як зло намагається підступом обманути людину,  а також про силу добра, яке нищить будь-яке зло: «Добро є! І джерело добра є! Бог є Світлом, – говорить отець Станіслав. - Куди входить Світло, Слово, там темрява зникає. А чи є джерело темряви? Немає! Зло є тільки наслідком браку добра. Щоб було темно, треба тільки загасити Світло. Темрява – це лише брак Світла. Щоб бути в Світлі, треба просто бути з Богом. Він – єдиний, Хто є, і кожний, хто з Ним».

Після інтеграційних танців під відкритим небом на подвір’ї монастиря залунали салюти. Зустріч добігала кінця, втім на учасників чекало ще щось дуже особливе... Очищення ран серця. З листами, у яких кожен розповів Богові Отцеві про свій біль і свої зранення, усі підійшли до великого вогнища. Після молитви кожен вкинув свій лист болю у вогонь, аби завдяки дії Святого Духа випалити рани свого серця, щоб вони зникли назавжди. Підходячи до свяченої води, люди опускали у неї руки, просячи Бога очистити їх від беззаконь та ран. На згадку про те, що рани вже випалені, зцілені, кожен набрав попелу з вогню у спеціальну ампулку.

А вночі на усіх чекало «богослужіння перетворення» - Меса у темряві, яку освітлювало тільки світло свічок. Такий спосіб богослужіння мав нагадати про те, як молилися перші християни. Маленькі вогники палали скрізь: у руках кожного вірянина, священика, а також освітлювали вівтар. Після Меси кожен міг помолитися на нічній адорації Пресвятих Дарів, прославляючи Бога своєю присутністю та співом. Зустріч молоді закінчилася богослужінням о сьомій ранку.

Вже під час від’їзду усі ділилися тим, що пережили за ці дні. Ева (26 років) приїхала на зустріч молоді разом із сім’єю, з чоловіком та трьома дітками: «Я чула про цю зустріч у Більшівцях вже багато років. І давно мріяла сюди потрапити. Але дітки у нас народжувалися один за одним і не завжди була можливість приїхати сюди. А тепер є усі можливості: дітки підросли і маємо машину. Ми з чоловіком Петром уже мали дуже велику спрагу за Богом. А також хотіли, щоб нам вже хтось добренько «прополоскав мізки». І щоб наше серце відкрилося. І ми дійсно знайшли тут те, чого шукали. Отець Роман Лаба так гарно «прополоскав нам мізки», що наше серце вже дуже сильно відкрилося (сміємося разом, - авт.). І я думаю, що Більшівці дали мені багато плодів. Я впевнена, що я дуже змінилася, в мільйон мільярдів разів. І ми говорили з чоловіком, що і в мене, і в нього у серці відбувається те саме. В нас є дуже велике бажання робити ще більше добра, справ любові. З цієї зустрічі молоді я зробила такі висновки, що чим більше служиш, чим більше працюєш, чим більше не даєш собі жодної секунди змарнувати, тим менше тебе мучать різні дурні запитання — про сенс життя, потрібність... Тобто треба більше працювати і служити, як це роблять брати-францисканці, які для мене є прикладом».

Разом з подружжям до Більшівців приїхав їхній друг з Китаю, який серед гостей зустрічі є з найдальшого куточка. «Це добре, що люди стають ближчими між собою і що їхнє серце відкривається, - ділиться враженнями Ван Цзі (21 рік). - Головне, щоб була любов. І це я відчув дуже сильно. Увечері я приходив до церкви і просто сидів там і відчував...».

Подруга гостя з Китаю Ева роз’яснює, що Цзі не знає, що таке Адорація, але найчастіше брав у ній участь і це був час, коли він роздумував над собою і міг заглибитися у себе. Цзі є фотокореспондентом, тож багато спостерігав і фотографував під час зустрічі молоді.

Францисканська зустріч молоді у Більшівцях закінчилася 18 липня. Втім, організатор участі отець Станіслав Нуцковський висловив сподівання, що Зустріч не закінчиться, а все, що отримали паломники за цей час, триватиме у їхньому серці.

Тож бережіть ті скарби, якими Бог наповнив ваше серце, і діліться ними з іншими, зі своїми ближніми. І до зустрічі у Більшівцях наступного року!

Ірина Кондратюк

ЦІКАВІ ФАКТИ: У Францисканській зустрічі молоді взяло участь майже 300 людей. Торік середній вік учасників був 23 роки, цьогоріч – 21. Теперішній наймолодшій учасниці – 8 місяців, найстаршій – 70 років. Найбільше учасників (84 особи) було зі Львова. На другому місці за кількістю учасників – село Мацьківці Хмельницької області та місто Хмельницький. Більшість людей (135 осіб) були на зустрічі вперше, а троє осіб-рекордсменів відвідали усі 11 зустрічей молоді. Найдальша місцевість, звідки приїхали учасники зустрічі, - м. Харбін у Китаї, а найближча — смт. Більшівці Івано-Франківської області. Найчастіші імена серед учасників зустрічі — Андрій та Ірина.